Музеєфікація та інвестиція в історико-культурну спадщину України

Готуючись до туристичного форому на який мене запросили як спікера я вибрав тему «Музеєфікація та інвестиція в історико-культурну спадщину України».

І натрапив на цікаву інформацію, як приклад музеєфікації старих відпрацьованих шахт у Європі: Музей гірничої справи в Бохумі («Deutsches Bergbau-Museum Bochum»), Німеччина.

Пропоную переглянути сайт музею «Deutsches Bergbau-Museum Bochum»: https://www.bergbaumuseum.de/de/

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=1_ADMYGJEtw

Також варта уваги соляна копальня в місті Величка «Kopalnia Soli Wieliczka». Родовище кам’яної солі у місті ВеличкаПольща, яке розроблялося з XIII по XX століття. Копальня відображає розвиток методів і технологій видобутку солі протягом семи століть. Копальня являє собою коридори і галереї на семи підземних рівнях на глибині від 57 м до 198 м загальною довжиною понад 200 км.

З 1978 року соляні копальні в містах Величка і Бохнія входять до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Пропоную переглянути сайт музею: https://www.kopalnia.pl/

Дивлячись на збереження цих пам’яток «Deutsches Bergbau-Museum Bochum», «Kopalnia Soli Wieliczka» та дивлячись на нашу пам’ятку «Товариство експлуатації солі поташової «Саліна» (ТЕСП)», Калуш аж плакатись хочеться. І знищення пам’яток,  які можна було музеєфікувати, це проблема не місцевого рівня, а ДЕРЖАВНОГО.