Історичний туризм

 

The map ID you have entered does not exist. Please enter a map ID that exists.

 [stextbox id=”custom”]

Історичний туризм

Історія нашого краю дуже багата та насичена подіями, які творили нашу культуру, традиції та звичаї, перші згадки про місто Калуш датується ще 1437 роком. Нам є що розказати та показати туристам: на сьогоднішній день у нас нараховується 7 музеїв, 1 виставкова зала і багато пам’яток культури та історії, про які наші екскурсоводи можуть багато розповісти цікавого та пізнавального.

1.1.ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ КАЛУЩИНИ АРТ-ГАЛЕРЕЯ

Музей розпочав роботу в грудні 1997 р. в будівлі, яка є пам’яткою архітектури і до 1939 р. належала єврейській громаді міста. Площа музею — 145 м2. Основа експозиції — більше тисячі експонатів, з яких декілька сотень — оригінали.

Експозиція висвітлює історію краю та знайомить відвідувачів з етнографічними особливостями регіону. Вона поділена на п’ять розділів: “Географія Калущини. Праісторичні часи.”, “Наш край під владою Польщі та Австро-Угорської монархії”, ” У роки визвольних змагань”, “Новітні часи”, “Побут та етнографія Калущини”. Окремий розділ становлять експонати-подарунки.

1.2.МУЗЕЙ – ОСЕЛЯ РОДИНИ ІВАНА ФРАНКА



Музей відкрито у 1992 року за рішенням виконавчого комітету Калуської міської ради № 126 від 14.06.1989 року. Ініціатором створення музею-оселі в Калуші була внучка Онуфрія Франка — Оксана, професор та доктор історичних наук Національного університету ім. Івана Франка у Львові та її син Андрій, кандидат історичних наук та франкознавець.

Приміщення збудоване в 1935 році сином брата Івана Франка — Омеляном Франком. В музеї-оселі відкрито чотири кімнати. Перша кімната розповідає про життєвий і творчий шлях Івана Франка: фото дитячих років, студентського періоду життя, похилиго віку. Чільне місце в цій кімнаті займає родинне дерево франкового роду. Друга кімната музею містить матеріали про родину Онуфрія Франка у Підгірках і куток священика, поета і просвітницького діяча Антіна Могильницького, творчість якого високо поціновував Іван Франко. Третя кімната — «Франкова світлиця». Тут виставлено оригінальні речі родини Онуфрія Франка. Четверта кімната — «Іван Франко і Смольський».

1.3.ІСТОРИКО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ СТЕПАНА БАНДЕРИ


Найбільший в Україні музей видатному політику, що створений у місці його народження. Музей Степана Бандери, який знаходиться на Калущині в с. Старий Угринів, присвячений особистості, іменем якої називався національно-визвольний рух 1940-50-х років ХХ століття за побудову та утвердження української держави.

         Перший експозиційний зал розкриває відвідувачам процес формування національної свідомості галичан, державотворчі процеси початку ХХ століття, в яких активну участь приймав о. Андрій Бандера, середовище, в якому ріс і мужнів Степан Бандера. Матеріали експозиції ілюструють період навчання Степана Бандери в Стрийській гімназії, участь його у „Пласті” та підпільній гімназійній організації. Відображено громадську діяльність в рідному селі: відновлення аматорського театрального гуртка, праця в читальні „Просвіти”, створення кооперативу, заснування осередку товариства „Луг” і організація націоналістичного підпілля на теренах Калущини.

У другому залі представлено історію виникнення та діяльності націоналістичних організацій УВО та ОУН. Етапи боротьби зорганізованого націоналістичного середовища проти польської та радянської влади. Розкрито процес становлення Степана Бандери як Провідника ОУН на західноукраїнських землях. Центральна частина експозиції присвячена відомому політичному процесові проти 12 членів ОУН, який відбувався у Варшаві (так званий Варшавський процес). Матеріали  висвітлюють міжнародні події, які передували Другій світовій війні, та нову хвилю українського національного піднесення, апогеєм якої стало проголошення у Львові 30 червня 1941 року Акту відновлення державності України та формування українського державного правління (УДП).

Родинне життя Провідника на еміґрації висвітлено в третьому залі музею. Тут розміщені унікальні світлини із сімейного архіву Бандер: прогулянки Степана Бандери із дітьми, дружиною та друзями в гори, катання на лижах, відпочинок на морі.

Експозиція четвертого залу завершує розповідь про життєвий шлях Провідника ОУН. В ній відображено період життя Степана Бандери на еміґрації: створення та  діяльність ЗЧ ОУН, представлено особисті речі Провідника: друкарська машинка; посвідчення та документи на ім’яStepan Popel, під якими проживав Степан Бандера; посмертна маска.

Розкрита в цьому залі і ще одна трагічна сторінка нашої історії: масові депортації населення Західної України у віддалені райони Радянського Союзу. Мовчазними свідками цих жахливих акцій є не тільки світлини, а й речові матеріали – листи, вишивані хусточки, які дарували близьким на спомин, саморобні листівки, та багато інших речей.

Зацікавлення відвідувачів викликає макет криївки, відтвореної на зразок тих, які

облаштовувалися підпільниками в часи визвольної боротьби.

    • Меморіальний музей «Калуська в’язниця»

За часів польської й німецької окупації в цій будівлі були судові й слідчі установи, а за радянського режиму розміщувалися Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС1) і Комітет державної безпеки (КДБ2). Досліджуючи споруди в’язниці й місця злочинів терору, борці за незалежність сподівались віднайти рештки закатованих та створити в Калуші меморіальний музей. Відвідувачі зможуть переглянути інтер’єри трьох камер для ув’язнених: польської жандармерії, німецької нацистської поліції та радянського КДБ-НКВС. А ще пройдуться коридором і відвідають карцер у підземних переходах.

Також слід відзначити, що в місті Калуші діють ще 4 музеї, розташовані на території Калуських шкіл:

  • Етнографічний музей„Народні скарби”.

1 вересня 2006 року було урочисто відкрито шкільний музей „Народні скарби” на території Калуського   НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів №10- ліцей».

Робота музею спрямована на ознайомлення з історією національної вишивки, вивчення історії рідного міста. Тому експонати об’єднано у наступні експозиції:

  • „Вишивка”;
  • „Промисли і ремесла”
  • „Літопис школи”

На базі музею працює етнографічний гурток, який сприяє пробудженню в учнів інтересу до минулого рідного народу.  Гуртківці працюють над поповненням експозиції,  здобувають навички музейної справи, проводять екскурсії.

    • Музей “Історія рідного краю”

Музей заснований 18 січня 2002 року на території Калуської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4; отримав звання “Зразковий музей” (диплом Міністерства освіти і науки України, Наказ №380 від 18 травня 2006 року; наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України “Про присвоєння та підтвердження звання “Зразковий музей” від 8 квітня 2011 року, №317).

Краєзнавчу спадщину Калущини репрезентує експозиція музею за розділами:

“Калуш: далеке і близьке”, “Мистецтво дзвонарства в родині Фельчинських”, “Калуська станиця братства вояків ОУН-УПА”, “Депортація”, “Мислимо, творимо, перемагаємо…” (Літопис школи).

Окрема етнографічна зала музею експонує матеріальні пам’ятки традиційної культури калушан ХІХ – початку ХХ століття: колекцію вишиваних рушників етнічних груп Калущини та ужитково-побутових предметів калуських міщан, зразки народного мистецтва, інструменти та вироби ремесел, знаряддя сільського господарства краю.

Популярним серед відвідувачів музею, батьків та учнів школи є щорічне фольклорно-етнографічне свято “З народної криниці”.

Особливу увагу привертають унікальні експонати музейної колекції: Катихизм (початок ХІХ ст.); Біблія (Закерзоння, друга половина XVIII ст.); молитовник “Слава Марії” (Львів, 1937р., виданий на честь першого явлення Гошівської Богоматері); учнівський зошит (1938р., с. Ялин Сянського повіту, Закерзоння, нині територія Польщі); рушник вишитий рибячою кісткою на засланні в Сибіру (1948р.) калушанкою Анастасією Савчин.

 

  • Етнографічний музей вишивки і одягу Прикарпаття

В 1989 році був  створений  Етнографічний музей вишивки і одягу Прикарпаття на території Калуської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5

У музеї знаходяться унікальні експонати:

  1. Бойківський жіночий наряд ( поч. ХХ ст.) родини Антоніни Срібняк з с.Завій Калуського району
  2. Глечик (чорна войнилівська кераміка) (кін. ХІХ-поч. ХХ ст.
  3. Глечик з вузькою горловиною (поч. ХХст.) (с.Завій)
  4. Сорочка вишивана жіноча (с. Смогів Жидачівського району Львівська обл.) 1920 р., подарувала Олена Блага
  5. Горсик вишиваний жіночий (с. Смогів Жидачівського району Львівська обл.) 1920 р., подарувала Олена Блага
  6. Подушка вишивана (с. Смогів Жидачівського району Львівська обл.) 1920 р., подарувала Олена Блага
  7. Сорочка вишивана жіноча на тонкому полотні 1920 р.
  8. Подушки вишивані бойківські 1920 рік, 2 шт.
  9. Подушки вишивані покутські 1920 рік
  10. Сорочки жіночі вишивані на австрійському шовку, 1930 рік
  11. Сорочка бойківська жіноча, 1950 рік
  12. Сорочка бойківська жіноча (с. Которин Жидачівського р-ну), 1950р
  13. Рушник лемківський з вишитим віршем про Україну , 1950 рік

Калуський замок

Мало хто сьогодні з калушан знає, що в місті існував середньовічний замок, який в актах називали старостинським, оскільки тут у 1549—1778 рр. було управління Калуського негродового староства. Від дерев’яних чи кам’яних замкових споруд не збереглося жодного сліду. На початку австрійського панування калуський замок був знесений. В кінці XVIII — на початку XIX ст. каміння частково використав міський магістрат, а частково — міщани для своїх потреб. На жаль, тогочасні архітектори, художники, австрійські правителі не залишили нам будь-яких планів, схем, малюнків замку.

Уперше натрапляємо на достовірний опис Калуського замку в королівській люстрації 1661 року. В ній записано, що в замку є в’їзд до міста, де замкова брама, в якій розміщена кімнатка, що становить собою їдальню з буфетною коморою. Далі розміщувалися 8 покоїв з кімнатами. Є велика чавунна гармата, 2 залізні гармати, 10 гаківниць. У виході із замку до волоського саду також було розміщено кілька кімнаток. 1 серпня 1636 року в Калуському замку побувала королева Марісенька Собеська і канцлер Андрій Залуський.

Історія міста багата на знаменні події та вагомі імена. Багато калушан — митців, науковців, літераторів — склали велику культурну спадщину не тільки Калуша, але й України, а також Польщі. Відомі митці: письменники Антін Могильницький, Олесь Бабій, Михайло Козоріс, Григорій Цеглинський, Богдан Рубчак, Юрій Іздрик, художники Григорій Смольський, довоєнний емігрант з Києва Павло Ковжун, актор та співак Іван Рубчак.

Зараз, прогулюючись містом, можна милуватись куполами новозбудованого храму Усіх Святих Української Православної Церкви Київського патріархату, відреставрованим римо-католицьким костелом Святого Валентина, греко-католицькою церквою святого Михайла. Віруючі всіх конфесій мають змогу задовольнити свої духовні потреби.

Мистецьке життя Калуша ще активніше розвивається після відкриття першої в області картинної галереї.

В Калуші є також кілька цікавих старих кладовищ, серед яких є і єврейське

[/stextbox]