ВІКТОР ПАВЛІВ: «МУЗЕЙ ДЗВОНІВ МІГ БИ СТАТИ ВІЗИТІВКОЮ КАЛУША І ПОЧАТКОМ НОВОГО ТУРИСТИЧНОГО МАРШРУТУ»

Віктор Павлів: «Музей дзвонів міг би стати візитівкою Калуша і початком нового туристичного маршруту»

У минулому році у Калуші почала працювати ініціативна група зі створення у нашому місті музею дзвонів. Очолив її головний спеціаліст відділу інвестицій та євроінтеграції управління економічного розвитку міста Калуської міської ради Віктор Павлів, якому, власне, і належить ця ініціатива, повідомляє радіо “Калуш ФМ 107.4”.

Ідея створення у Калуші музею дзвонів виникла не випадково, адже наше місто віддавна славилося не лише добуванням солей і пивоварінням, а й дзвоноливарством.
За словами Віктора Павліва, у Калуші, ймовірно, було три дзвоноливарні, але наразі відомо про дзвоноливарню братів Фельчинських та Антонія Серафіна.
– Брати Фельчинські виливали дзвони у Калуші з 1808 по 1939 рік. Тож в Україні, а можливо і за кордоном, їхні дзвони скликають віруючих на Богослужіння і сьогодні, – каже Віктор Павлів. – Так, у нашому місті один зі старовинних дзвонів Фельчинських є у дзвіниці церкви Архістратига Михаїла, а другий «Флоріан» – у пожежній частині. Цей дзвін названий на честь пожежного Флоріана та подарований братами Фельчинськими пожежному депо, що було розташоване на старому калійному комбінаті, у 1928 році. Пізніше «Флоріана» перевезли в пожежну частину на вулиці Євшана, і до цього часу пожежники вважають його своїм оберегом. 

7771

Дзвін Флоріан у пожежній частині
Дослідженням і пошуком оригінальних дзвонів, виготовлених на дзвоноливарні Фельчинських у Калуші, займається калушанин Василь Фіцак. Нещодавно він віднайшов один дзвін у селі Мостище та два в Івано-Франківську.

 

7772

Василь Фіцак з дзвоном церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Загір’ї, 1919 рік
Також калуські дослідники старовини відвідали церкву Різдва Пресвятої Богородиці на Загір’ї, яка є пам’яткою архітектури (1792 рік), і побачили на її території дзвін, вилитий у 1919 році, теж, ймовірно, Фельчинськими. Зараз цим дзвоном не користуються, оскільки він має тріщину. Але волонтери вважають, що він міг би стати чудовим експонатом для музею дзвонів. Тож управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради звернулося до настоятеля церкви о. Андрія Челядина з проханням надати дозвіл на перенесення дзвона у краєзнавчий музей Калущини для тимчасового зберігання та дослідження.
– З цього приводу з парохом і парафіянами ведуться переговори, – розповідає Віктор Павлів. – Наразі вони не проти передати дзвін, але були б раді, якби їм натомість купили новий. Я цікавився вартістю дзвонів, аналогічні по величині і вазі українського виробництва коштують від 5 тисяч гривень, а польського – від 500 євро. Коли парафія погодиться на нашу пропозицію, тоді будемо говорити про це предметніше.
А 12 лютого дослідники знайшли дзвони Фельчинських в селах Старий та Середній Угринів. У дзвіниці в Старому Угринові – дзвін 1935 року, а в Середньому Угринові – три дзвони роботи Фельчинських, встановлені в 1919, 1923 і 1927 роках.

 

7773

Дзвони роботи Фельчинських в дзвіниці у Середньому Угринові, 1919, 1923, 1927 роки

 

7774

Дзвін у дзвіниці в Старому Угринові, 1935 рік
– Вікторе, я знаю, що калушанам сподобалася ідея про створення музею дзвонів і вони долучаються до формування колекції. Скільки дзвоників вдалося зібрати і чи є серед них якісь особливі?
– Наразі у нас є 33 експонати. Здебільшого це сувенірні, декоративні, рибальські двоники. Є один керамічний з написом «Калуш», виготовлений до 575-річчя першої письмової згадки про Калуш, та ще один з написом «Калуш. Україна», який дарували учасникам фестивалю «Театральна весна». Три копії оригінальних дзвонів, які виливалися в Перемишлі в одній із діючих дзвоноливарень Фельчинських, нам подарував їхній менеджер в Україні Іван Жук. Окрім копій дзвонів, він ще спрезентував майбутньому музею каталоги і рекламні буклети дзвоноливарень у Перемишлі.А нещодавно колекція дзвонів поповнилася цінним бронзовим дзвоником від Романа Кравця. Його він знайшов у селі Цвітова, перша письмова згадка про яке датується 1578 роком.

 

7775

Дзвоник із бронзи, знайдений у селі Цвітова

 

7776

Дзвони, подаровані майбутньому музею

 

7777

Керамічний дзвоник виготовлений до 575-річчя Калуша
– Яким Ви бачите майбутній музей дзвонів і на скільки близька перспектива його появи у нашому місті?
– На мою думку, це могла б бути будівля у вигляді дзвона. Вона б стала своєрідною візитівкою Калуша, як, до прикладу, музей Писанки у Коломиї. Звідси міг би починатися і новий туристичний маршрут, присвячений історії дзвоноливарства у Калуші. Звісно, що будівництво музею не розпочнеться в цьому чи наступному році, це може бути і через років п’ять, а до того часу треба займатися науковими дослідженнями, пошуками експонатів, розробкою маршрутів, створенням карти, де були б позначені місця розташування дзвонів, вилитих у Калуші.
– А про ймовірне місце розташування музею мова вже ведеться?
– Так, обговорюється варіант ділянки на перетині вулиць Дзвонарської і Винниченка. Адже саме на Дзвонарській колись і була дзвоноливарня братів Фельчинських, адміністративна будівля якої збереглася до цього часу. Звісно, доречно було б саме в цьому приміщенні зробити музей, але воно вже давно у приватній власності, тому ця ідея відпадає. Наразі розглядається питання щодо облаштування на перетині цих вулиць скверу і встановлення тут скульптурної композиції у вигляді дзвона. Навіть є вже готовий проект, який був розроблений ще в 2012 році. Думаю, це і буде початком реалізації ідеї зі спорудження тут в майбутньому музею.
У планах на цей рік також організація виставки історичних матеріалів та артефактів, які висвітлюють історію Калуша. Її краєзнавці міста хочуть приурочити до 580-ої річниці з часу першої згадки про Калуш.
На завершення нашої розмови Віктор Павлів зазначає, що існує припущення про те, що брати Фельчинські закопали на території міста 200 дзвонів. Зробили вони це, покидаючи Калуш у 1939 році, оскільки вивезти дзвони не могли. Проте в деталі цієї історії він не вдається, обіцяє поділитися нею наступного разу.

 

7778

Копії оригінальних дзвонів, вилиті в дзвоноливарні Фельчинських в Перемишлі
Принагідно Віктор Павлів дякує всій команді, яка працює над дослідженням цього пласту в історії міста, та калушанам, які долучаються.
Додомо також, що всі бажаючі, які володіють цінною інформацією по цій темі або ж хочуть поповнити колекцію дзвонів майбутнього музею, можуть звертатися у краєзнавчий музей Калущини (вул. Шевченка, 9) та за тел. 095 498 15 50 (Віктор Павлів).
Анастасія ВОЛЬСЬКА