У Калуській промисловій ратуші мріють створити музей і показуватимуть, як видобували калійну сіль

Влада Калуша, що на Івано-Франківщині, планує створити інтерактивний музей історії видобутку калійної солі в будівлі промислової Ратуші, яку звели ще за часів Австро-Угорщини.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів головний спеціаліст відділу розвитку туризму Калуської міської ради Віктор Павлів.

«Калуш – індустріальний центр Прикарпаття і велике промислове місто. В минулому в Калуші видобували калійну сіль. Для цього великий завод тут звели ще за часів Австро-Угорської імперії. Там була закладена перша шахта, працювала парова машина. Від того заводу ще збереглася промислова ратуша. Ми хочемо зробити там інтерактивний музей видобутку калійної солі, щоб показати дітям, з чого тут все починалося», – розповів Павлів.

Він зауважив, що будівля цієї ратуші розташована у середмісті Калуша. На ній досі зберігся давній годинник. Втім, ратуша постійно руйнується

До речі, Віктор Павлів разом із дослідником Василем Фіцаком у січні цього року побували у ратуші.

Василь Фіцак написав у соцмережі:

— Вразила архітектура будівлі, автентичні східці, а найбільш – це вежевий годинник фірми Міхала Мєсовича (Mihal Miesowich 1864-1938). Він був засновником і власником фабрики вежевих годинників в Кросно в 1901 році. В 1903 році його механізм було встановлено на ратуші в Калуші при калійному комбінаті. Продукція фабрики отримувала чимало національних і міжнародних відзнак на виставках, зокрема золоту медаль на промисловій виставці в Парижі 1908 року. Цікаво, що сам механізм повністю збережений і робочий.

Ратуша належить підприємству “Оріана”, яке перебуває  в  процесі банкрутства з 2002 року. Ратушу постійно заливає водою, на ній ростуть дерева, і її з’їдає грибок. Влада Калуша звернулися до власників, щоб вони передали будівлю місту за борги. 

До теми:

1.    Калуські калійні заводи у ТОП занедбаних скарбів Прикарпаття

2.      Калуш — другий у світі, де виникла калійна промисловість

3.      Калуський калійний завод на малюнках майже столітньої давності. ФОТО