Домбровський кар’єр як рекреаційна зона — не вигадка

Кандидатка технічних наук, доцентка кафедри хімії Ольга Хацевич, ще навчаючись на аспірантурі, досліджувала штучні розсоли Домбровського кар’єру та технології їхньої переробки в калійні добрива. За її словами, найбільша проблема — це щорічне зростання кількості розсолів в кар’єрі майже на 1 млн куб. метрів, повідомляють ВІКНА .

Із впровадженням хоч якогось варіанту технологій з переробки розсолів вироблятимуть калійно-магнієві добрива, сіль, будуть робочі місця і фронт робіт для відновлення калійного виробництва в Калуші. Як фахівцю з галургії і хімії, Ользі Хацевич хотілося, щоб результатом була продукція мінеральних добрив в Україні:

“Знаю, що були спроби закордонних спонсорів, які пропонували свою технологію та фінансову допомогу з використання ресурсів. Але, напевно, є проблеми в державі, що, маючи технології для виробництва добрив і солі, ми не можемо реалізувати очевидне”.

За словами Ольга Хацевич, розсоли Домбровського кар’єру мають унікальні лікувальні властивості і позитивно впливають на захворювання опорно-рухову систему людини. Науковець стверджує: калуські розсоли за складом схожі до розсолів відомих бальнеологічних курортів України і світу: Солотвина, Куяльника та Мертвого моря. Це підтвердили і працівники Одеського науково-дослідного інституту, які проводили дослідження розсолів .

Калушани давно користуються властивостями соляних озер. Фото: www.knh.com.ua

У Калуші є можливість і створити рекреаційну зону. У цьому можна перейняти досвід закордонних і українських курортів. Адже наші води за складом і концентрації нічим не гірші. Проте, на думку науковців, на початку потрібно створити невелику місцеву лічницю, яка могла б розростися в майбутньому в міжнародний  курорт, як це зробили з Поморського закритого морського лиману («гнилого озера») в Болгарії. Незмінною лише залишається проблема зацікавленості та фінансування.

До теми: Науковці ПНУ про замінник інсуліну, правильну каву та лічницю на “хвостах”