Чи є туристичні перспективи в Старого Угринова

У Новицькій об’єднаній громаді триває дискусія навколо орієнтирів стратегічного плану розвитку. Щодо пріоритетів розвитку виникають контроверсійні думки. Перший етап обговорення, що відбувався, в основному, у формі анкетування, виявив значні очікування багатьох місцевих жителів від майбутньої туристичної спеціалізації, пише КалушNews.City

Чи мають такі оптимістичні надії підґрунтя? Чи це “марна затія”? Насамперед, слід констатувати, що наразі з переліку необхідного для “туристичного буму “в нашій окрузі бракує майже всього: і нормальної транспортної інфраструктури, і розвинутої  сфери обслуговування, і навіть інформації.

Що цікавого можна побачити в Угриновах?

У Старому Угринові є багато  потенційно цікавих для туристів об’єктів, які можуть претворити його на патріотичну Мекку. Тут зосереджений справжній “згусток” старожитностей і атракцій, яких не мають інші поселення.

Хоча офіційна “Історія міст і сіл…” подає за дату першої згадки про Старий Угринів 1447 рік, але є джерела, які опосередковано свідчать, що село, ймовірно, має  більш давню історію.

Відомо про майже десять населених пунктів, що носять чи носили назву “Угринів” у чотирьох областях Західної України. Дослідники вважають, що вперше село Угринів, найправдоподібніше, що йшлося про Угринів Тисменицького району, зафіксоване в документі 1440 року. Отже, цього року цей Угринів святкуватиме  580-річчя  з часу першої письмової згадки. 

У безпосередній близькості до самого Старого Угринова більш давніми вважаються Новиця і Бережниця. Погодьтесь, дивним виглядає те, що більш раннє поселення  могло бути назване “Новим”, а  молодше — “Старим”.

Широко відомим є історичний епізод, коли князь-король Данило у роки війни проти ординців-татар спочатку побудував, а потім зі стратегічних міркувань спалив  разом із нападниками дерев’яне укріплення в карпатському передгір’ї. Однозначно і достеменно місце розташування тієї фортеці дослідники не встановили. Але Петранку як село, за місцевими легендами, стали розбудовувати після того, як під час нападу татар була спалена попередня оселя – Угринів-Слобода.

Наступні унікальні сторінки староугринівської історії  неодноразово згадані в джерелах:  князі Угринівські, антипольське повстання 1648 року, битва під Петранкою в жовтні 1672 року українсько-польського війська під проводом короля Яна Собеського. Цікаво, що сам король походив із давнього українського роду Даниловичів.

Після перемоги, за ініціативою Яна Собеського, поблизу місця бою було побудовано капличку. У першій відправі особисто взяв участь сам король. За переказами, старовинна капличка Покрови Пресвятої Богородиці, яка була розташована на території  теперішнього Меморіального комплексу Степана Бандери, була споруджена якраз під час тих історичних подій. З тих же часів у Середньому Угринові досі збереглася церква Архистратига Михаїла, 1622 року будівництва.

Всім відоме ім’я Провідника ОУН Степана Бандери, його жертовної родини. Але зі Старим Угриновом пов’язана доля й інших визначних особистостей: українського актора ХІХ ст. Степана Стефурака, родини Савицьких  (священники Михайло і Микола, педагог Омелян), вченого і громадського діяча Миколи Саєвича, письменника, композитора Василя Костіва – Верховинця, командира Першої сотні УПА Гриця Перегіняка.

Чималу когорту відомих людей має і Середній Угринів: о. Володимир Марчак, його син – Роман, провідник ОУН Житомирщини, о. Станіслав Шпитьковський.

Поблизу Старого Угринова 18 листопада 1950 року героїчно загинув Карпатський крайовий провід ОУН на чолі зі Степаном Слободяном. Того ж року майже 60 родин староугринівців були репресовані і депортовані до Сибіру. Через рік було повністю насильно виселено і ліквідовано цілий Середній Угринів…

В Угриновах збережено  цікаві й неповторні  пам’ятки.  

  • Церква В’їзду Господа в Єрусалим, у 2008 році тут встановлено барельєф, а у 2016 – освячено вітраж на честь місцевого пароха отця Андрія Бандери, щодо якого йде беатифікаційний процес , ініційований УГКЦ.
  • Меморіал родини Бандерів (у Старому Угринові поховані мати Степана Бандери, його сестри, дід, баба).
  • Братська могила вояків ОУН-УПА — жертв облави “Червона мітла” 1944р. на місцевому цвинтарі.
  • Камінь з Тризубом і абревіатурою “ОУН” з 30-хроків минулого століття в урочищі “Діли”.
  • Меморіальна дошка на честь Романа Марчака.
  • Пам’ятник о. Миколі Перепічці.
  • Стара сільська школа — чи не найдавніша збережена громадська споруда цілої околиці.
  • Особливо унікальним є Історико-меморіальний музей Степана Бандери в Старому Угринові. Щороку в день народження, 1 січня, тут відбуваються масштабні урочистості національного Героя України.
  • Традиційні масові дійства: Угринівські фестини 12 липня, освітянське свято на День Незалежності, культурно-масові заходи на Покрову.

 Що гальмує туризм на батьківщині Степана Бандери?

Які ж головні перестороги щодо реальності культивування на наших теренах галузі, що часто-густо є локомотивом розвитку цілих регіонів у передових країнах?

Негативним фактором був і ще залишається стан доріг. Минулого року зроблено багато для вирішення цієї проблеми – прокладено близько двох кілометрів   асфальтованої дороги в Старому Угринові. Але безпосередні під’їзди до музею Степана Бандери, як і до більшості інших історично-атракційних місць села, залишаються у незадовільному стані.

Що можна і треба робити, щоб туризм як рушій економічного розвитку став для Угриновів і для всієї  Новицької об’єднаної територіальної громади реальністю?

Безперечно, насамперед,  треба продовжувати і завершити роботу з ремонту доріг – це життєдайні артерії не тільки для туризму, але й для села загалом.

Десь років десять тому функціонував прямий автобусний маршрут: Івано-Франківськ-Старий Угринів, він міг сприяти туристично-екскурсійному трафіку. Але  кризи і бізнесово-політичні перипетії призвели до його скасування.

За потенційним маршрутом екскурсій треба відновити або створити  торговельні заклади, або хоча б кіоски. Є гостра потреба хоча б у одному повноцінному кафе, де можна було б замовити обіди для значної групи.

Потрібен інформаційно-туристичний центр. Як мінімум, на початковому етапі він має отримати певну практично-матеріальну підтримку для налагодження свого функціонування. Корисним був би спеціальний сайт з актуальною інформацією, бажано, щоб він мав динамічні інтерактивні можливості.

У попередній період  знайдено, систематизовано багато історичної інформації. Наступним кроком має бути виготовлення і встановлення вказівників, інформаційних щитів, анотацій біля кожної з пам’яток.

Кілька років  ГО “Бандерівське Земляцтво”  тому організувало кілька досить чисельних екскурсійних груп, які зацікавилисч туристичною пропозицією “Стежками Бандери”. З одного боку, той експеримент, на жаль, тоді не переріс у постійне явище, але все таки підтвердив наявність чималих шансів на реальність запровадження такого пізнавально-відпочинкового маршруту.

Виявивились і “вузькі місця” ідеї: непідготовленість осіб для супроводу груп, обмеженість пропозиції “ліжко-місць” для розміщення туристів, які виявили бажання провести цілий вікенд на батьківщині Бандери, не досить адекватне, за  відгуками гостей, сприйняття  туристичних груп місцевими жителями. 

Так, це  серйозні недоліки. Але кожен з них можна виправити. Хоча такі проблеми й не вирішуються одномоментно. Колись угринівська громада і сільська рада, як її представницький орган,  робили потуги для підвищення туристичного потенціалу. Але невелика за чисельністю та за фінансовими ресурсами сільська спільнота була дуже обмежена в реальних можливостях.

В Новицькій ОТГ кожне село має туристичні артефакти

Тепер, зі створенням ОТГ, і перша, і друга складові зросли на порядок. З одного боку, можна розширити і урізноманітнити якість пропонованого туристичного продукту.

До суто угринівських артефактів органічно доєднуються і цікаві сторінки “німецької” історії в Зеленому Ярі, “польської” — в Бережниці, та й у соляній столиці краю — Новиці, як виявляється, була немала єврейська спільнота.

У Підмихайлі відроджено монастир, який переплітається з історією Скиту Манявського і, навіть, ще з глибшими пластами християнського минулого краю.

У Бережниці зусиллями ентузіастів родини Зайчикових створено Бойківський музей у Народному Домі, у сільській бібліотеці зібрані справді цікаві й унікальні історичні та етнографічні речі.

Угринівський музей родини Марчаків включений до обласних довідників та маршрутів, на його базі відбувалися міжобласні заходи, його відвідували делегації з інших країв і навіть з Польщі.

Новиця  згадувалась в історичних грамотах як містечко. Тривалий час село було власністю Львівської єпархії, останнім православним єпископом якої був Йосип Шумлянський, який перейшов до унії в 1700 році. Село було великим, у ХІХ столітті в селі було дві церкви. У 1940 році існував Новичанський район. Тобто, вивчення та поширення історії села, що стало центром громади, теж має величезний потенціал.

Цікавими є і природні об’єкти. Наприклад, цілюща криничка між Середнім Угриновом і Петранкою. У селі Берлоги, яке нещодавно приєдналося до об’єднаної громади,є велика духовна спадщина: дерев’яна церква Різдва Богородиці, перевезена з Василіанського монастиря з-під Рожнятова (тепер: урочище Підмонастир) в 1786 році. Храм оточений 400-літніми дубами. Неподалік, біля давнього джерела, є велична ротонда Пресвятої родини. У Берлогах є ще одна історична пам’ятка — це хрест, поставлений товариством “Просвіта” в 1878 році.

Є застереження, що всі туристичні переваги Бандерівського краю – округи між Лімницею і Чорним Лісом — знівелює близькість до промислового Калуша і Брошнева. Але Старий Угринів, Зеления Яр, Середній Угринів є унікальною передгірною частиною району, природнім захисним бар’єром з північно-заходу є пагорби, що вивищуються на добрих кілька десятків метрів у цьому закутку Калущини.

І це робить цю місцину ще більш неповторною. Екологію цієї землі треба оберігати і на цьому наголошувати. Якраз це додає потенційної привабливості цій околиці для мешканців міст і селищ, обтяжених  викидами хімічних і деревообробних підприємств.

Отже, чи має нове туристичне майбутнє Старий Угринів? Має. І заради цього  треба всім спільно багато працювати. Не забуваючи, відкриваючи і оберігаючи і навіть перетворюючи в засадничу базу цього майбутнього нашу славну і драматичну історію.

Тарас Федорів

Староста Старого та Середнього Угриновів